Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

с кем попало

  • 1 водить дружбу с кем попало

    Универсальный русско-английский словарь > водить дружбу с кем попало

  • 2 спать с кем попало

    1) General subject: sleep around
    2) Colloquial: screw around
    3) Scornful: flooze

    Универсальный русско-английский словарь > спать с кем попало

  • 3 спать с кем попало

    v

    Dictionnaire russe-français universel > спать с кем попало

  • 4 уж лучше одному, чем вместе с кем попало

    Universale dizionario russo-italiano > уж лучше одному, чем вместе с кем попало

  • 5 кто ни попало

    КТО ПОПАЛО coll; КТО НИ ПОПАЛО obs, substand; КТО ПРИДЕТСЯ
    [NP; fixed WO]
    =====
    any person, not one specifically or carefully chosen (when said critically, expresses the speaker's opinion that not selecting carefully is negligent, unacceptable etc):
    - whoever (happens to be available <happens to be there etc>);
    - who(m)ever (s.o. sees first < s.o. can find etc>);
    - anyone (anybody) (s.o. can find <who happens to be there etc>);
    - [in limited contexts] anyone and everyone;
    - (ask (punish etc) people) at random;
    - [usu. when said critically] just anyone (anybody);
    - God knows who.
         ♦ "Как же так? - спросила Вика. - Ты пришла с нами, а танцуешь с кем попало" (Рыбаков 2). "What are you doing?" Vika asked. "You came here with us, but you're dancing with anyone who asks you" (2a).
         ♦ "...Народ какой-то пошел слабонервный. И чего они нас [КГБ] боятся? Мы же кого попало не хватаем, а только по ордеру" (Войнович 2). "People's nerves are starting to go. Why are they so afraid of us [the KGB]? We just don't grab anybody we bump into, there's got to be a warrant" (2a).
         ♦ "... Мне это отделение известно! Там кому попало выдают паспорта!" (Булгаков 9). "I know this department-they issue passports to anyone and everyone" (9a).
         ♦ Террор в том и заключается, что берут кого попало для острастки оставленных на воле (Мандельштам 2). The whole point of terror is that people are arrested at random in order to instill fear into everybody else (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кто ни попало

  • 6 кто попало

    [NP; fixed WO]
    =====
    any person, not one specifically or carefully chosen (when said critically, expresses the speaker's opinion that not selecting carefully is negligent, unacceptable etc):
    - whoever (happens to be available <happens to be there etc>);
    - who(m)ever (s.o. sees first < s.o. can find etc>);
    - anyone (anybody) (s.o. can find <who happens to be there etc>);
    - [in limited contexts] anyone and everyone;
    - (ask (punish etc) people) at random;
    - [usu. when said critically] just anyone (anybody);
    - God knows who.
         ♦ "Как же так? - спросила Вика. - Ты пришла с нами, а танцуешь с кем попало" (Рыбаков 2). "What are you doing?" Vika asked. "You came here with us, but you're dancing with anyone who asks you" (2a).
         ♦ "...Народ какой-то пошел слабонервный. И чего они нас [КГБ] боятся? Мы же кого попало не хватаем, а только по ордеру" (Войнович 2). "People's nerves are starting to go. Why are they so afraid of us [the KGB]? We just don't grab anybody we bump into, there's got to be a warrant" (2a).
         ♦ "... Мне это отделение известно! Там кому попало выдают паспорта!" (Булгаков 9). "I know this department-they issue passports to anyone and everyone" (9a).
         ♦ Террор в том и заключается, что берут кого попало для острастки оставленных на воле (Мандельштам 2). The whole point of terror is that people are arrested at random in order to instill fear into everybody else (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кто попало

  • 7 П-352

    КТО ПОПАЛО coll КТО НИ ПОПАЛО obs, substand КТО ПРИДЁТСЯ NP fixed WO
    any person, not one specifically or carefully chosen (when said critically, expresses the speaker's opinion that not selecting carefully is negligent, unacceptable etc): whoever (happens to be available (happens to be there etc))
    who(m)ever ( s.o. sees first ( s.o. can find etc)) anyone (anybody) ( s.o. can find (who happens to be there etc)) it doesn't matter (who) (in limited contexts) anyone and everyone (ask (punish etc) people) at random ( usu. when said critically) just anyone (anybody) God knows who.
    «Как же так? - спросила Вика. - Ты пришла с нами, а танцуешь с кем попало» (Рыбаков 2). MWhat are you doing?" Vika asked. "You came here with us, but you're dancing with anyone who asks you" (2a).
    «...Народ какой-то пошел слабонервный. И чего они нас (КГБ) боятся? Мы же кого попало не хватаем, а только по ордеру» (Войнович 2). "People's nerves are starting to go. Why are they so afraid of us (the KGB)? We just don't grab anybody we bump into, there's got to be a warrant" (2a).
    ... Мне это отделение известно! Там кому попало выдают паспорта!» (Булгаков 9). "I know this department-they issue passports to anyone and everyone" (9a).
    Террор в том и заключается, что берут кого попало для острастки оставленных на воле (Мандельштам 2). The whole point of terror is that people are arrested at random in order to instill fear into everybody else (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-352

  • 8 кто придется

    КТО ПОПАЛО coll; КТО НИ ПОПАЛО obs, substand; КТО ПРИДЕТСЯ
    [NP; fixed WO]
    =====
    any person, not one specifically or carefully chosen (when said critically, expresses the speaker's opinion that not selecting carefully is negligent, unacceptable etc):
    - whoever (happens to be available <happens to be there etc>);
    - who(m)ever (s.o. sees first < s.o. can find etc>);
    - anyone (anybody) (s.o. can find <who happens to be there etc>);
    - [in limited contexts] anyone and everyone;
    - (ask (punish etc) people) at random;
    - [usu. when said critically] just anyone (anybody);
    - God knows who.
         ♦ "Как же так? - спросила Вика. - Ты пришла с нами, а танцуешь с кем попало" (Рыбаков 2). "What are you doing?" Vika asked. "You came here with us, but you're dancing with anyone who asks you" (2a).
         ♦ "...Народ какой-то пошел слабонервный. И чего они нас [КГБ] боятся? Мы же кого попало не хватаем, а только по ордеру" (Войнович 2). "People's nerves are starting to go. Why are they so afraid of us [the KGB]? We just don't grab anybody we bump into, there's got to be a warrant" (2a).
         ♦ "... Мне это отделение известно! Там кому попало выдают паспорта!" (Булгаков 9). "I know this department-they issue passports to anyone and everyone" (9a).
         ♦ Террор в том и заключается, что берут кого попало для острастки оставленных на воле (Мандельштам 2). The whole point of terror is that people are arrested at random in order to instill fear into everybody else (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кто придется

  • 9 Б-272

    ЧТОБЫ НЕПОВАДНО БЫЛО (ЧТОБЫ HE БЫЛО ПОВАДНО) (кому) coll these forms only subord clause the main clause indicates how s.o. was or will be punished, or expresses a threat to punish s.o. fixed WO
    ( s.o. was or will be punished, rebuked etc for some wrongdoing) so that he or another will not commit a similar wrongdoing (again): чтобы (X-y) неповадно было - (in order) to teach X a lesson
    as a lesson to X so that X will know better (think twice) next time.
    Как известно, наши хозяева умели предсказывать будущее, пользуясь... научными методами, а также действительно действенным методом устрашения и расправы не над виновными или сопротивляющимися, а над кем попало, чтобы другим не было повадно (Мандельштам 2). As we all know, our rulers were able to foretell the future..with the aid of "scientific principles," and also influenced its course by that most efficient means of intimidation which consists in persecuting not the guilty or the recalcitrant, but anybody who happens to come to hand-just as a lesson to the rest (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Б-272

  • 10 чтобы не было повадно

    ЧТОБЫ НЕПОВАДНО БЫЛО < ЧТОБЫ НЕ БЫЛО ПОВАДНО> (кому) coll
    [these forms only; subord clause; the main clause indicates how s.o. was or will be punished, or expresses a threat to punish s.o.; fixed WO]
    =====
    (s.o. was or will be punished, rebuked etc for some wrongdoing) so that he or another will not commit a similar wrongdoing (again):
    - чтобы( X-y) неповадно было (in order) to teach X a lesson;
    - so that X will know better (think twice) next time.
         ♦ Как известно, наши хозяева умели предсказывать будущее, пользуясь... научными методами, а также действительно действенным методом устрашения и расправы не над виновными или сопротивляющимися, а над кем попало, чтобы другим не было повадно (Мандельштам 2). As we all know, our rulers were able to foretell the future..with the aid of "scientific principles," and also influenced its course by that most efficient means of intimidation which consists in persecuting not the guilty or the recalcitrant, but anybody who happens to come to hand - just as a lesson to the rest (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > чтобы не было повадно

  • 11 чтобы неповадно было

    ЧТОБЫ НЕПОВАДНО БЫЛО < ЧТОБЫ НЕ БЫЛО ПОВАДНО> (кому) coll
    [these forms only; subord clause; the main clause indicates how s.o. was or will be punished, or expresses a threat to punish s.o.; fixed WO]
    =====
    (s.o. was or will be punished, rebuked etc for some wrongdoing) so that he or another will not commit a similar wrongdoing (again):
    - чтобы( X-y) неповадно было (in order) to teach X a lesson;
    - so that X will know better (think twice) next time.
         ♦ Как известно, наши хозяева умели предсказывать будущее, пользуясь... научными методами, а также действительно действенным методом устрашения и расправы не над виновными или сопротивляющимися, а над кем попало, чтобы другим не было повадно (Мандельштам 2). As we all know, our rulers were able to foretell the future..with the aid of "scientific principles," and also influenced its course by that most efficient means of intimidation which consists in persecuting not the guilty or the recalcitrant, but anybody who happens to come to hand - just as a lesson to the rest (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > чтобы неповадно было

  • 12 крепко спит

    Русско-английский большой базовый словарь > крепко спит

  • 13 попасть

    1. сов. в кого-что, чем

    попасть в цель — о пуле, о чём-л. брошенном и т.п.

    тейеү, тейҙереү; индереү, кертеү, тығыу
    2. сов.
    во что, чем
    неловким движением угодить куда-л.
    тап булыу, тура килеү, барып төшөү
    3. сов.
    куда
    очутиться
    эләгеү, барып (килеп) эләгеү (сығыу)
    4. сов.
    во что, подо что
    оказаться
    эләгеү, ҡалыу, тарыу
    5. сов.
    во что, на что
    оказаться назначенным, принятым куда-л.
    эләгеү, инеү, кереү
    6. сов.
    кому безл.; разг.
    эләгеү, төшөү
    7. сов. в прош. вр. попало

    есть что попало — нимә тура килә, шуны ашау

    как попало — нисек етте шулай, теләһә нисек

    кем тура килә, шул; куда попало — теләһә ҡайҙа

    ҡайҙа етте, шунда

    попасть пальцем в небо — яҙа әйтеү, бик ныҡ яңылышыу

    Русско-башкирский словарь > попасть

  • 14 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 15 попасть

    1) ( поразить цель) colpire, centrare
    ••

    попасть в точку — far centro, indovinare, azzeccare

    попасть не в бровь, а в глаз — mettere il dito nella piaga

    2) ( просунуть) riuscire a infilare
    3) ( угодить) mettere il piede
    4) (упасть, проникнуть) penetrare, entrare, cadere
    5) ( очутиться) capitare, venire a trovarsi
    ••
    6) ( достичь намеченного места) riuscire ad arrivare, giungere, ottenere
    7) (быть принятым, назначенным) essere ammesso, entrare
    8) ( влететь) безл. buscarle, prenderle
    9) ( потерять) rimetterci, perdere
    * * *
    сов.
    1) в + В (поразить цель) тж. перен. cogliere / colpire <nel segno / il bersaglio>, azzeccare vt, centrare il bersaglio

    не попа́сть в цель — mancare / fallire il bersaglio; andare fuori bersaglio

    2) (достигнуть чего-л.) arrivarci, conseguire vt

    попа́сть на след — mettersi sulla pista buona, scoprire le tracce di qd

    как мне попа́сть в город? — come potrei arrivare in città?

    мяч попа́л в штангу — la palla ha colpito il palo

    3) ( очутиться) capitare vi (e), venire a trovarsi, imbattersi; andare a sbattere ( contro) экспресс.

    попа́сть ногой в лужу — mettere il piede in una pozzanghera

    попа́сть под суд — finire sul banco degli accusati

    попа́сть в тюрьму — finire <in carcere / dietro le sbarre>

    попа́сть в засаду / ловушку — cadere in un'imboscata / una trappola

    попа́сть в затруднительное положение — trovarsi in una situazione imbarazzante / difficile

    попа́сть в беду — trovarsi a mal partito; capitare male

    попа́сть кстати — cadere a proposito

    мы попа́дём к вам только вечером — saremo da voi soltanto la sera

    4) ( быть принятым) riuscire ad entrare, essere ammesso / ricevuto (к кому-л.)

    попа́сть во флот — entrare nella marina

    попа́сть в университет — iscriversi all'università

    5) в + В (стать кем-л.) diventare vt

    попа́сть в начальники — diventare un pezzo grosso

    6) безл. Д разг.

    тебе попа́дёт — sta' attento, chè le prendi

    7) прош. вр. (попа́ло)

    где попа́ло, куда попа́ло — dove capita; all'impazzata

    как попа́ло — alla meglio; come vien viene; alla rinfusa

    кому попа́ло — a chiunque capiti

    что попа́ло — qualunque cosa capiti per le mani

    чем попа́ло — con il primo oggetto capitato sotto le mani

    ••

    попа́сть в тон — essere in chiave

    попа́сть в точку — far centro

    попа́сть впросак — cadere / cacciarsi in un impiccio / bel guaio

    попа́сть в лапы (кому-л.)cadere nelle grinfie (di qd)

    * * *
    v
    gener. capitare, cadere, centrare, entrare, cacciarsi in un ginepra, trovarsi

    Universale dizionario russo-italiano > попасть

  • 16 логалаш

    А
    логалаш
    -ам
    Г.
    однокр. боднуть кого-что-л.

    Ӧрдӹж гӹц логалаш боднуть в бок;

    когон логалаш сильно боднуть.

    Кӹтӧштӹ патянам тӓгӱн ышкалжы логалын. В стаде чья-то корова боднула нашего ягнёнка.

    Составные глаголы:

    I
    -ам
    1. трогать, тронуть кого-что-л.; задевать, задеть кого-что-л.; касаться, коснуться кого-чего-л.; прикасаться, прикоснуться к кому-чему-л.; притрагиваться, притронуться к кому-чему-л.; дотрагиваться, дотронуться до кого-чего-л.

    Кид дене логалаш трогать рукой.

    – Колжым кучаш кучо, но тиде нужым ит логал – ер пундаште лият, – Юра Ваням шижтарен ойла. А. Айзенворт. – Ловить-то рыбу лови, но эту щуку не трогай – окажешься на дне озера, – Юра, предупреждая, говорит Ване.

    Кумшо пуля шолыш логалын. Мом ыштет – войнан пӧлекше. А. Эрыкан. Третья пуля задела кишки. Что поделаешь – подарок войны.

    Сравни с:

    тӱкаш
    2. тревожить, встревожить кого-что

    Вет ончычшат колынам: маскам от логал, тудым от шыдештаре, тудат тыйым ок тӱкӧ. М.-Азмекей. Ведь и раньше слыхал я: если медведя не встревожишь, не разозлишь, то и он тебя не тронет.

    Ожно Пӱрӧ воктен Алан лӱман марий разбойник илен, тудат нужна-влакым логалынак огыл. Я. Ялкайн. Раньше у Бири жил один марийский разбойник по имени Алан, и он не тревожил бедняков.

    3. перен. трогать, тронуть кого-чего-л.; вызывать (вызвать) глубокие чувства

    Утларакшым аважын шыма йӱкшӧ Сакарын чонешыже логале. С. Чавайн. Ласковый голос матери сильно тронул душу Сакара.

    Керек-могай мурым муралте, эре муро йӱкыштӧ шочмо-кушмо элын, пӱртӱсын йӱк-йӱанже шокта, чонышко логалеш. М. Шкетан. Спой любую песню, в мелодии песни всегда слышится голос родины, природы, западает в душу.

    4. перен. трогать, тронуть; брать, взять что-л. тайком

    – Терентей Ершов ӱмырыштыжӧ ик пурса пырчымат тӱкен огыл, ок тӱкӧ нигунам, теат лавыра кидда дене ида логал! Г. Ефруш. – В своей жизни Терентей Ершов не крал ни единой горошины, и никогда не украдёт, вы тоже не трогайте своими грязным руками!

    Идиоматические выражения:

    II
    -ам
    1. попадать, попасть куда, во что, к кому-чему-л.

    Палыдыме верыш логалаш попасть в незнакомое место.

    Ик кечын ала-кузела моткоч тымык, улак изуремыш логална. В. Косоротов. В один день мы как-то попали на очень тихий, уединённый переулок.

    2. попадать, попасть в кого-что; кому; по кому-чему-л.

    Шӱмыш логалаш попасть в сердце.

    Людмила лумым Миклайын шӱйышкыжӧ кудалтыш, а тудо шӱргышкыжӧ логале. В. Косоротов. Людмила бросила снег в шею Миклаю, а он попал ему в лицо.

    Ик йоча так шуэн колтыш (мечым), вуемлан изши гына ыш логал. П. Корнилов. Один мальчик так кинул мяч, что чуть не попало в мою голову.

    3. попасть, попадать куда-л.; быть назначенным на службу, принятым куда-н

    Тудын (Миклайын) частьым вигак фронтыш колтышт. Вара Панфиловын дивизийышкыже логале. А. Эрыкан. Часть Миклая сразу отправили на фронт. Потом он попал в дивизию Панфилова.

    (Ольга:) Кушечын тудо? Кузе мемнан колхозыш логалын? Н. Арбан. (Ольга:) Откуда он? Как попал в наш колхоз?

    4. попасть, попадать во что, на что, куда-н.; оказываться (оказаться) где-н., в каких-н. обстоятельствах

    Туткарыш логалаш попасть в затруднительное положение;

    ссылкыш логалаш попасть в ссылку.

    Блокаде годым мемнан йоча ясльым Кавказыш эвакуироватленыт. Корнышто эшелон бомбёжкыш логалын. М. Казаков. Наши детские ясли во время блокады звакуировали на Кавказ. В пути эшелон попал под бомбёжку.

    – Очыни, рвезе еҥ йӱдым тӱтан мардежыш логалын, – шоҥго кува шешкыжлан ойым пуыш. М. Евсеева. – Наверное, молодой человек ночью попал в ураган, – сказала старуха своей снохе.

    5. безл. попадать, попасть от кого-л.; получать (получить) взыскание, наказание за что-н

    Ача деч логалаш попасть от отца.

    Ты пашам погынымаште ончышна, Пашкам чот тергышна. Бригадирланат логале. А. Эрыкан. Это дело мы рассмотрели на собрании, крепко ругали Пашку. Попало и бригадиру.

    «Ну ынде Мичук деч логалеш!» – Кырля шоналтыш, туге гынат, кредалаш ямде шога. К. Васин. «Ну теперь попадёт от Мичука!» – подумал Кырля, но, несмотря на это, он стоит готовый драться.

    6. попасть в качестве кого, стать или прослыть кем-н

    Мемнан колхоз ял озанлык выставкыш кандидатлан логалын. Г. Ефруш. Наш колхоз стал кандидатом на Всесоюзную сельскохозяйственную выставку.

    (Тамара:) А те кузе пастухлан логалында? Н. Арбан. (Тамара:) А вы как попали в пастухи?

    7. попадать, попасть, очутиться; случайно оказаться у кого-н., где-н

    «Кушеч мыйын Катян фотожо нунын деке логалын», – шоналта Алексеев, ӱстел кокласе еҥ-влакым туран онча. Н. Лекайн. «Откуда попало к ним фото моей Кати», – думает Алексеев, пристально смотрит на людей за столом.

    Икана Чеховын «Злоумышленник» ойлымашыже кидышкем логале, эй лудым вет! В. Аксар. Однажды в мои руки попал рассказ Чехова «Злоумышленник», ну и читал же я!

    8. повстречаться, встречаться (случайно)

    Икмыняр жап гыч ваштареш толшо еҥ логале. М. Казаков. Через некоторое время мне навстречу попался человек.

    Йолташемын пиалешыже кугурак олаҥге да нужгол логалын. Н. Лекайн. На счастье моего приятеля попались щука и окунь покрупнее.

    (Осяндр:) Логальыч. Ынде неретым кӱш нӧлтымым чарнет. А. Волков. (Осяндр:) Попался. Теперь перестанешь задирать нос.

    Тыге ыштымет дене ме ынде коктынат логалына. Н. Лекайн. Из-за зтого твоего поступка теперь мы оба попадёмся.

    10. доставаться, достаться (в собственность кому-л. при разделе, раздаче)

    Кузык шотеш логалаш достаться в качестве приданого;

    шулдын логалаш достаться дёшево.

    «Капитан» манын возымо шерева Ялпайлан логале. Е. Янгильдин. Жребий, где написано «Капитан», достался Ялпаю.

    Ачат огыл гын, тыгай полат тылат огеш логал ыле. К. Коршунов. Если бы не отец, такой дворец тебе не достался бы.

    11. безл. приходиться, прийтись (что-л. делать)

    Салтак корным тошкаш кажне пӧръеҥлан логалын. Й. Осмин. Каждому мужчине приходилось быть солдатом.

    Но Айметлан вигак лётчикым ямдылыме школыш каяш ыш логал. А. Бик. Но Аймету не пришлось сразу же идти в школу лётчиков.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > логалаш

  • 17 тореш-кутынь

    тореш-кутынь
    1. вдоль и поперёк; везде, в разные стороны

    Тореш-кутынь коштын лекташ исходить вдоль и поперёк;

    тореш-кутынь шерын лекташ прочесать вдоль и поперёк.

    Агроном дене коктын пасум тореш-кутынь ончен савырнышна. Й. Ялмарий. Вместе с агрономом мы, осматривая, обошли поле вдоль и поперёк.

    2. перекрестно, крест-накрест, поперёк, пересекая одно другим; как вдоль, так и поперёк

    Кочам телылан окна рамым ышта, карандашым шӱвылтен, верын-верын тореш-кутынь палемдылеш. В. Косоротов. Мой дед делает на зиму оконные рамы, слюнявя карандаш, местами ставит крестики (букв. помечает крест-накрест).

    (Пареҥге коклам) машинан вийже дене тореш-кутынь пушкыдемдаш да ураш йӧнан. «Мар. ком.» С помощью силы машины удобно рыхлить и окучивать междурядья картофеля перекрестно.

    3. вдоль и поперёк; в беспорядке, как попало

    Озыркан деч вара чодыраште пушеҥге-влак тореш-кутынь йӧрлын пытеныт. А. Филиппов. После урагана в лесу в беспорядке лежало много деревьев.

    Сравни с:

    важык-вужык
    4. вдоль и поперёк; хорошо, досконально, во всех подробностях

    – Те, ӱдырамаш-влак, еҥ чоным тореш-кутынь шинчеда вет. Я. Ялкайн. – Ведь вы, женщины, душу человека знаете вдоль и поперёк.

    5. всё; что попало, что угодно

    (Овин) йылмыже чынак лудымо, тореш-кутынь кутыркала. Шкеже ок вожыл, кӧн дене кутыра, тудым вожылтара. Д. Орай. У Ови язык и вправду без костей, говорит что попало. Сама не стесняется, а того, с кем беседует, смутит.

    Марийско-русский словарь > тореш-кутынь

  • 18 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 19 дело

    1) (работа, занятие) faccenda ж., affare м., occupazione ж., lavoro м.
    ••

    между делом — tra una cosa e l'altra, a tempo perso ( на досуге)

    2) ( практическая деятельность) pratica ж., attività ж. pratica, il fare, opera ж.

    на деле — in pratica, in realtà

    ••
    3) ( круг ведения) faccenda ж., questione ж., affare м., pratiche ж. мн.
    ••

    моё дело маленькое — io non c'entro, io non sono responsabile

    не твоего ума дело — non è affare tuo, la cosa non ti riguarda

    4) (нечто полезное, правильное) cosa ж. utile [buona], cosa ж. giusta
    ••

    говорить не по делу — deviare dall'argomento, uscire dal seminato

    5) (специальность, профессия) disciplina ж., mestiere м.
    6) ( предприятие) azienda ж., impresa ж.
    7) ( судебное разбирательство) causa ж. giudiziaria, caso м.
    8) ( собрание документов) pratica ж., cartella ж., dossier м., fascicolo м.

    подшить к делу — inserire nel dossier, allegare agli atti

    9) (происшествие, обстоятельство, событие) fatto м., avvenimento м.

    по сути дела — in sostanza, tutto sommato

    в чём дело? — qual'è il problema?, di che si tratta?

    не в этом дело — non di questo si tratta, non è questo

    ••
    10) (вещь, явление) cosa ж., affare м.
    ••

    в самом деле — infatti, effettivamente

    11) ( цель) causa ж., obiettivo м.
    ••
    12) ( сделка) affare м., transazione ж.
    ••
    13) (деяние, поступок) azione ж., atto м., opera ж.

    благородное дело — buona azione, opera buona

    совершить доброе дело — fare opera buona [una buona azione]

    14)
    ••

    то и дело — ogni tanto, in continuazione

    это дело — il bere; alcolismo м. ( пьянство); mestruazioni ж. мн. ( менструация)

    идти в дело — trovare impiego [applicazione pratica]

    пустить в дело — impiegare, mettere a frutto

    * * *
    с.
    1) (работа, занятие, деятельность) affare m, faccenda f, occupazione f, lavoro m

    серьёзное де́ло — un affare serio

    по де́лам службы — per ragioni di servizio

    де́ло сделано — è cosa fatta

    де́ло не шуточное — sono cose grosse

    перейти к де́лу — passare <all'azione / alle vie di fatto>

    иметь де́ло с кем-чем-л.vedersela (con, qd, qc)

    де́ло неладное — la faccenda puzza (= тёмное дельце)

    так дело не пойдёт — è una cosa che non va; non ci siamo proprio

    в этом-то всё и де́ло — ma proprio questo è il punto

    знать своё де́ло — sapere il fatto suo

    де́ло за мной не станет — non mi tirerò indietro; faro il mio dovere

    поправить де́ло — rimediare vi (a), appianare le cose; rimettere le cose a posto

    де́ло идёт к... — si va verso...; si sta andando...

    быть не у дел — essersi ritirato dagli affari; essere messo in disparte

    2) (задачи, цель) causa f

    он посвятил жизнь де́лу освобождения родины — egli ha dedicato la vita alla liberazione della patria

    3) (надобность, нужда)

    у меня дела — ho da fare; ho faccende da sbrigare

    4) разг. (нечто важное, нужное)

    говорить де́ло — andare al sodo

    5) (сфера знаний, деятельности) arte f, industria f; attività f

    издательское де́ло — editoria f

    военное де́ло — arte f militare

    столярное де́ло — falegnameria f

    хорошо знать своё де́ло — conoscere bene il proprio mestiere / lavoro

    6) ( предприятие) impresa f, azienda f; negozio m, commercio m ( в торговле)

    у фирмы солидное де́ло — l'azienda svolge una solida attività

    7) (обстоятельство, факт) fatto m, situazione f, affare m

    де́ло было осенью — si era d'autunno

    это де́ло прошлое — sono cose del passato / passate

    Как дела? — Qual è la situazione?; Come va?

    де́ло плохо — le cose vanno male

    это другое де́ло — è un altro conto; è un altro paio di maniche разг.; dire cose guiste / sensate

    8) ( поступок) azione f, opera f, atto m

    сделать доброе де́ло — fare del bene; fare un'opera buona

    9) юр. causa f, azione f penale, processo m; affare m журн.; affaire f фр. пренебр.

    возбудить де́ло против кого-л. — intentare causa contro qd

    10) ( документы) fascicolo m, incartamento m, pratica f; dossier m фр. ( досье); carte f pl

    личное де́ло — fascicolo personale

    де́ло (состоит / заключается) в том, что... — il fatto è che...; si tratta che...

    де́ло в том, что медлить нельзя — il fatto e che non c'è tempo da perdere

    де́ла нет кому до кого-чего разг. — se ne frega di...

    ему де́ла нет до окружающих — se ne frega del prossimo

    пустить в де́ло — applicare vt, far funzionare, far valere

    пустить отходы в де́ло — riciclare gli scarti

    - за дело
    - не дело...
    - на деле
    - в деле
    - то и дело
    ••

    де́ло твоё / его / ваше (и т.д.) разг. — fai / faccia come ti / Le pare e piace

    де́ло вкуса — questione di gusti / de gustibus...

    де́ло случая — può capitare; sono cose che capitano

    не твоё / его, ваше (и т.д.) де́ло разг. — e un affare che non ti / lo / la riguarda

    перейти к де́лу — passare a vie di fatto

    (ближе) к де́лу! — torniamo-a bomba!; veniamo al concreto / al sodo!

    между де́лом разг. — a tempo perso; tra una cosa e l'altra

    в / на самом де́ле — effettivamente, infatti; in realtà

    первым де́лом, первое де́ло — per prima cosa, anzitutto

    по сути дела... — in sostanza... tutto sommato... in ultima analisi...

    ясное де́ло — lo credo bene

    и все дела! разг. — tutto fatto!; tutto qui!

    де́ло в том, что... — fatto sta che...

    Виданное ли де́ло?! — E mai possibile?!; Sono cose da farsi?!

    де́ло в шляпе..., и де́ло с концом — ecco fatto il becco all'oca

    де́ло мастера боится — l'opera loda il maestro

    де́лу время, потехе час — tempo di scherzare, tempo di lavorare

    дело ясное, что де́ло тёмное — e chiaro come l'acqua torbida

    * * *
    n
    1) gener. intrapresa, scheda (òæ. ñì. scheda segnaletica), affare (собрание документов), atto, incarto, negozio, operato, pratico, affare, cosa, opera, pratica, bisogna, business, cartella di guidizio, daffare, faccenda, fare, impegno, impresa, incartamento, labore, successo
    2) colloq. gioco, giuoco, minestra
    3) liter. barca
    4) poet. opra
    5) law. azione, causa, inserto
    6) econ. caso, fatto, mano, pratica (подборка документов), lavoro, mestiere
    7) fin. occupazione, processo

    Universale dizionario russo-italiano > дело

  • 20 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

См. также в других словарях:

  • С кем попало — Прост. Пренебр. Безразлично с кем. За примером, как говорится, недалеко ходить. Супруга много ли сказала дежурной сестре? Всего только и брякнула: «Так ему и надо, не будет пить с кем попало!» А из её дурацких слов составили портрет законченного… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • с кем попало — с кем попа/ло …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • с кем попало — с к ем поп ало …   Русский орфографический словарь

  • ЖИТЬ-ТО ХОЧЕТСЯ. А ЖИТЬ-ТО И НЕ С КЕМ. ВОТ И ЖИВЕШЬ С КЕМ ПОПАЛО — присл. Самооправдание из за неправильного поступка, высказывания, действия …   Толковый словарь современных разговорных фразеологизмов и присловий

  • Жить-то хочется, а жить-то и не с кем. — Вот и живёшь с кем попало. Сетования на жизнь, использующие игру слова жить в прямом и переносном заниматься любовью смысле …   Словарь народной фразеологии

  • попасть — паду, падёшь; попал, ла, ло; попавший; св. 1. в кого что (чем). Достичь чего л., поразить какую л. цель (о пуле, снаряде, о чём л. брошенном, пущенном, направленном и т.п.). Камень попал в окно. Пуля попала в плечо. П. ключом в замочную скважину …   Энциклопедический словарь

  • попасть — паду/, падёшь; попа/л, ла, ло; попа/вший; св. см. тж. попадать 1) а) в кого что (чем) Достичь чего л., поразить какую л. цель (о пуле, снаряде, о чём л. брошенном, пущенном, направленном и т.п.) Камень попал в окно. Пуля попала в плечо …   Словарь многих выражений

  • Плутарх — (ок. 46 ок. 127 гг.) философ, писатель и историк, из Херонеи (Беотия) Высшая мудрость философствуя, не казаться философствующим и шуткой достигать серьезной цели. Беседа должна быть столь же общим достоянием пирующих, как и вино. Начальником… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Станислав Ежи Лец — (1909 1966 гг.) поэт и афорист А может быть, твой Бог хотел бы, чтобы ты хвалил его перед другими Богами? Актриса X сложена так чудесно, что, в каких бы туалетах она ни была, платья на ней не видно. Апологеты Ночи Длинных Ножей всегда имели… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Омар Хайям — (ок. 1048 после 1122 гг.) персидский и таджикский поэт, математик и философ «Ад и рай в небесах», утверждают ханжи. Я, в себя заглянув, убедился во лжи: Ад и рай не круги во дворце мирозданья, Ад и рай это две половины души. Благородство и… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Хайям — Хайям, Омар (настоящее имя Гиясаддин Абу ль Фатх Омар ибн Ибрагим аль Хайями) (ок. 1044 1063 ок. 1123 1136) Афоризмы, цитаты Хайям. Биография • Рубаи четверостишия с установившейся формой рифмы. • Не ставь ты дураку хмельного угощенья, • Чтоб… …   Сводная энциклопедия афоризмов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»